Спорт і процес діалогу
Паралельно поширенню засобами масової інформації, поширення й сприйняття таких понять як демократія, мирне співіснування, діалог, толерантність і благотерпимість є реальністю нашого життя. Кожен, як індивід і член суспільства, має визначені зобов'язання у справі поширення цих понять і надання можливості всім людям скористатися цими поняттями.
Спорт, безсумнівно, у цьому питанні є одним із найбільш дієвих засобів. Усе, що стосується спорту, майже моментально може передаватися з одного кінця світу в інший. Діалог, толерантність і благотерпимість, які, за нашим глибоким переконанням, незамінні для майбутнього нашої країни, крім інших засобів, повинні бути передані кожному також за допомогою спорту.
Наприклад, у футболі проведені під час гри на полі 90 хвилин можна дуже вигідно використовувати: продемонструвати гарну техніку гри, а також показати чесноти, спільні для всього людства, до яких ніхто не може виявити претензій. Використання 90 хвилин гри на полі в такий спосіб є дуже важливим. Але набагато важливішим є вияв взаємного доброзичливого ставлення з переможцями і переможеними, взаємні рукостискання, обійми, розповсюджувана ними атмосфера джентльменських стосунків. Подібне ставлення спортсменів один до одного згодом вплине й на поведінку людей на трибунах. Це послужить важливим уроком для тих, хто часом підпалює лави на трибунах, ображає, або, озброївшись холодною зброєю, нападає на інших і проливає кров, тобто всім тим, хто прагне сприймати спорт як якесь поле діяльності, як щось, відділене від свідомості, від людських почуттів. Розходження суперників після рукостискань із вираженою взаємоповагою й гуманністю, а не після бійок, може здатися чимсь неважливим, але цим самим хоч деякою мірою будуть нейтралізовані почуття ворожнечі, ненависті, від яких наш світ сьогодні дуже потерпає.
Як у нас у країні, так і за кордоном, певна категорія людей прагне вигоди від ситуації, у якій панують чвари й протистояння, і вони, звичайно, не хочуть вияву діалогу, та й взагалі людських взаємин на такому рівні. Тому ми повинні діяти обачно й обережно. На передній план повинні вийти щирість, усвідомленість і обдуманість вчинків. До того ж представник кожної професії повинен виконувати все, чого від нього чекають, щонайкраще. Імам мечеті використовує свій голос, тоді як артист театру, кіноактор або письменник повинні діяти згідно з вимогами своєї професії трохи інакше, хтось повинен використовувати мову дій, жестів, інший силу пера для того, щоб передати іншим свої думки мовою мистецтва або літератури. У дії подібним чином прихована більша користь. В іншому випадку вам не вдасться донести іншим те, що ви прагнули донести. Те саме можна сказати й про спорт. Наприклад, недоречно говорити з приводу забитого гола, що «мені це вдалося завдяки силі моєї віри, з волі Божої». Замість цього спортсменові варто показувати себе вихованістю, успіхами й способом життя.
На превеликий жаль, у наш час не можуть повністю осягнути значення деяких цінностей. Кожен навіть більше ніж хліба насущного й води, потребує віри, релігії, щиросердного спокою й безпеки, які дарує віра й релігія, забезпечення собі вічного життя після смерті, і я вірю, якщо скористатися правильною методикою, то все це буде неодмінно сприйняте.
Але в багатьох куточках світу багато людей, які прагнули б зробити в ім'я мусульманства що-небудь, з причини необачного підходу до даної теми, замість того, щоб викликати в людей доброзичливість до мусульманства, а згодом і любов до нього, навпаки, відштовхують від нього, а часом і викликають почуття відрази, сприяючи тим самим появі нездоланних прірв між людьми. Це викликає занепокоєння, тому що мусульманство повинно служити зближенню людей і нівелюванню існуючих між ними відмінностей. На закінчення можна сказати, що використання спортивних заходів у сьогоднішньому процесі діалогу й толерантності в суспільстві має, безумовно, велике значення.
- Створено .