Релігія
Релігія
З моменту своєї появи людина може набути істинного спокою лише в теплій атмосфері релігії і лише завдяки їй може досягти щастя. Там, де немає релігії, і мови бути не може не лише про високу моральність і благородство, але й про просте щастя. Бо джерелом моральності й благородства є совість. А на совість по-справжньому може впливати лише релігія, яка являє собою зв’язок між людиною й Аллахом.
**
Релігія – це краща й благодійніша з усіх шкіл, яка навчає нас високої моральності та благородству. Й учнями цієї великої школи є всі люди від малого до великого. Кожен, хто пов’язав з нею свою долю, рано чи пізно набуде спокою, безпеки й задоволення. А ті, хто залишився поза неї, з часом втратять абсолютно все, включно й самих себе.
**
Релігія є системою божественних принципів, які закликають людей творити добро за власним волевиявленням. Серед релігійних принципів завжди можна знайти такі основи, які гарантують людині як духовний, так і матеріальний розвиток, а відтак, створюють передумови як для земного щастя, так і для щастя у вічному житті.
**
Пізнання Аллаха й віра в Його єдність, набуття духовної чистоти завдяки праці на Його шляху, приведення до порядку своїх відносин з іншими людьми в ім’я Його й згідно Його волі і навіть любов в ім’я Його до всого і вся – це і є релігія.
**
Ті, хто відкидає релігію, з часом втрачають повагу до таких цінностей і понять, як честь, батьківщина й нація.
**
Всякий прояв аморальності – це бруд, джерело якого – невіра. А всякий непорядок і анархія – це ні що інше, як потворні заккуми (дерева, які ростуть у пеклі – прим. ред.), що виростають в долинах безбожжя.
**
Чому б тим, хто присвятив усе своє життя боротьбі з релігією, не показати нам хоча б, на що годиться безбожжя разом з його плодами?!..
**
Релігія й об’єктивна наука – це дві сторони однієї істини. Релігія веде людину вірними шляхами й приводить її до радісних для неї результатів. А наука, мета та зміст існування якої відомі, подібна до факела, який освітлює цей шлях, яким іде людина.
**
За всю історію людства усі найпрекрасніші квіти розквітли в садах віри. Задумайтеся над священними божественними принципами й зверніть увагу на пророків, святих і праведників – ті дивні плоди, які були даровані нам садами віри!.. І навіть якщо безбожники будуть продовжувати не помічати цих плодів, їм ніколи не стерти ці священні для нас імена не лише з сторінок книг, але й з пам’яті людей.
**
У порівнянні з рештою людей, пророки подібні до гір. Вони виконують серед людей ті ж само обов’язки, які виконують гори, зберігаючи рівновагу на Землі й очищаючи її повітря. Ось чому гори й пророки нерідко згадуються в Корані поряд. Благословенний високочтимий Нух (Ной) пов’язаний з горою Джуді (Арарат), високочтимий Муса (Моісей) – з горою Тур (Сінай), високочтимий Мухаммад – з горою Хіра, й усі ці знаки, які привідкривають для нас покривало з деяких істин.
**
Релігія спирається на праведну думку, здоровий глузд і знання. З цієї точки зору жоден її принцип не може бути заперечений. І ті, хто вперто не бажає її приймати, страждають або невірністю способу мислення, або невірними науковими уявленнями, або недостатньою розвиненістю здатності до роздумів.
**
Релігія – це благодатне джерело законів справжньої культури. Завдяки цьому джерелу серце та почуття людини набувають шляхетності, чистоти й величі, сама вона долає межі фізичного світу й досягає того рівня, коли вже може задовольнити свою спрагу, напившися з істинного й першого Джерела усіх благ, красот і довершеності.
**
Істинне благородство можна віднайти лише в релігії. Благородство безбожника чи неблагородство релігійної людини – вельми рідкісні явища.
**
Завдяки релігії людинак може осягнути сутність і смисл людяності й відрізнятися від решти живих істот. У той час, як в очах безбожника людина нічим не відрізняється від тварин.
**
Релігія – стежка Господня, а безбожжя – шлях сатани. Ось чому нещадна ворожість між релігією та безбожжямм продовжувалася з часів благословенного Адама до наших днів і триватиме до кінця Світу.
- Створено .