Твердість і зрада
Твердість і зрада
Наскільки важливо знайти істину й віддатися їй всім серцем, настільки важливий і достойний уваги прояв вірності й твердості на її шляху. Звичайно, не можна й подумати про те, що людина, яка знайшла світло істини в своєму серці, може зрадити своїй справі!.. А що стосується тих, які постійно міняють вівтарі, то це всього лише нещасні, які так нічого й не зрозуміли або не змогли оцінити по достоїнству те, що їм було даровано.
**
Щасливчики, які перетворили свої серця в береги океану істини, не відаючи спокою і задоволення, вбирають у себе кожну нову хвилю того океану і вигукують: «Чи немає ще?!». Це ті, хто перестав шукати, знайшов свій вівтар і досяг духовної зрілості. А ті, хто постійно кидаються з боку в бік – це або люди, які не знають, як потрібно шукати, або ті, хто не знає різниці між пошуком і набуттям. Знаходять лише ті, які шукають, ті ж, хто не вміє шукати, залишаються там, де були. А безумці, які думають, що вже знайшли, продовжують товктися на місці.
**
Люди,які не знають стабільності ні в думках, ні у вчинках, не лише втрачають довіру до себе, але й завжди виявляються причиною втрати надій своїх товаришів з боротьби. Подібно до того, як вихід одної людини з строю, який рухається з натхненням, порушує ритм руху і стає причиною розладу, так і відсторонення деяких осіб від єдиного строю тих, хто об’єднався навкруг однієї ідеї, відбивається на соратниках, вводить в песимізм і сум і радує ворогів.
**
Ті, хто, порушуючи дане ними слово, постійнно впадають в нерішучість, з часом втратять довіру до себе і поступово підпадуть під чужий вплив. З часом, втративши все своє достоїнство, ці паралізовані душі стануть дуже шкідливими як для себе, так і для того суспільства, в якому вони перебувають.
**
Якщо вже сьогодні, піддавшися дрібним розрахункам, деякі безвольні люди стають жертвами власної пихи, марнославства, гонору, то що ж вони робитимуть тоді, коли весь наш горизонт буде заповнений чорними хмарами матеріальних інтересів, а різного роду тривоги й турботи паралізують нашу волю?..
**
Історія людства повна прикладів того, як звойовані ціною крові сотень тисяч героїв міста й фортеці були назавжди втрачені через підступність окремих боягузів і зрадників. І в історії кожного народу цих прикладів так багато, що на їх опис не вистачить і багатьох томів енциклопедій...
**
О, марнолюбство, яке прагне крові! О, хіть, яка не визнає Бога! О, здирництво низьке!.. Скільки було сердець, яким варто було лише раз наблизитися до вас, щоб закам’яніти раз і назавжди. Скільки було душ, які, ніби квіти, які відчули на собі осінній вітер, залишилися у вашій задушливій атмосфері останньої пелюстки. І скільки героїв, величних і прекрасних, як кипариси, під ваш регіт покинули стіни храмів і загинули за квартою хмелю. Так, герої, які пізнали вас, перетворилися на підкаблучників і на нещасних істот, і скільки юнаків, які пізнали вас, стали вашими жертвами!..
- Створено .